Взаємодія людини з природою має бути позитивною, корисною та доцільною!
Питання взаємодії людини з
природою нині дуже актуальне. Людина чомусь сама себе проголосила царем природи.
Але це далеко не так. Всі ми, люди, що живуть на Землі, є піщинами Всесвіту й
не повинні ставитися до нього агресивно. Наша діяльність часом дуже шкідлива.
Її наслідки ми можемо бачити в різних проявах, іноді вони просто катастрофічні.
Щорічна вирубка величезних площ лісів, а їх вважають «легкими» планети,
призводить в деяких випадках до повного знищення різних видів рослин і тварин.
Сьогодні вже рідкістю вважається зустріти на природі живе джерело води, туди
скидають відходи цілими тоннами. Отже, не тільки не попити, а й скупатися в них
небезпечно. А повітря? Воно отруєне вихлопами мільйонів транспортних засобів,
шкідливими викидами заводів. Якщо подивитися на велике місто, то майже в
кожному можна побачити кіптяву, та таку сильну, що навіть зірок вночі можна не
помітити.
Сучасні екологи давно забили на сполох, тому почали більше оберігатися цілі райони, де немає такої ось сучасної «чудо-цивілізації». Одним з таких є унікальний заповідник у Херсонській області України, де абсолютно екологічно чисте повітря, це Асканія-Нова. Видобутку багатьох корисних копалин, яких все менше в надрах нашої планети, існує прекрасна альтернатива — доведена вченими можливість використовувати енергію таких джерел, як припливи й відливи, вітер і сонце. Ми не можемо існувати без природи, поза нею. Тому повинні охороняти її, дбати про її надра й середовища проживання.
Нижче пропонуємо переглянути відео про зв'язок людини з природою.
Людина і природа - єдине ціле
Людина та природа є єдиним цілим. Піклуючись про неї, ми дбаємо про самих себе. Але дуже часто відбувається зворотне. Через діяльність підприємств, хімічних заводів відбувається забруднення повітря відходами їхньої діяльності. Велика кількість транспорту забруднює повітря вихлопними та парниковими газами. Від цих відходів гинуть рослини, дикі тварини, риби й птиці. Особливо багато відходів нафти, пластика викидають у водойми, не думаючи про водних мешканців. Руйнуючи екосистему, людина знищує свій рідний дім. Адже планета — це колиска всіх людей.
Природа — це все, що не створено діяльністю людини. Але вона матеріальна та оточує нас всюди. Справжню природу можна побачити й доторкнутися до неї, якщо виїхати за межі міста. Необхідно пам’ятати про те, що вона прекрасна, чарівна й різноманітна. Але ми завантажені турботами та роботою, тож часом просто не помічаємо красу навколишнього світу, а це дуже погано. Людина не може жити поза природи, вона повинна завжди звертати на неї увагу.
Про природу необхідно постійно
пам’ятати та знаходити час для спілкування з нею. Навесні обов’язково виїжджати
в ліс, щоб побачити красу бруньок, що розпускаються на деревах, а також перші
квіти: проліски, ряст, гусячу цибулю, пахучі медунки, послухати спів солов’їв.
Влітку позасмагати на річці або на пляжі біля моря, поплавати в ласкавій теплій
воді. Сходити в ліс по суниці або малину. Восени помилуватися яскравим
перетворенням, що відбувається в природі. Відвідати різнокольоровий ліс,
зібрати букети з листя, а також осінні гриби. А взимку покататися на лижах з гірок.
Послухати завивання хуртовини, помилуватися блискучими сніжинками, розглянути
їхні форми та точність геометричної будови.
Отже, людина повинна серйозно підходити до охорони природи. Про це
повинен пам’ятати кожен житель планети Земля. Необхідно терміново вжити
заходів, щоб зберегти ті види тварин, птахів і рослин, що зникають. Багато з
них вимирають або гинуть тільки з вини людини. Ми, люди, є єдиним цілим з
природою. Тому саме нам належить врятувати цю планету.
Обов'язково перегляньте нижче відео та переконайтесь у тому, чому людина є частинкою природи.
Особливості екологічного виховання та навчання дітей дошкільного віку
Природа – могутнє джерело пізнання , яке через спілкування розкриває людині свої таємниці й робить її більш чутливою до навколишнього світу. Людина – частина природи, потяг до всього живого закладений у ній від самого народження, та чи не найяскравіше виявляється в дитячому віці.
Дошкільний вік – найважливіший етап у становленні
екологічного світогляду людини, передбачає створення передумов гуманної
взаємодії з природним довкіллям. Головною умовою реалізації завдань
екологічного виховання є створення еколого – розвивального предметного
середовища, яке сприяє формуванню в дошкільнят екологічної вихованості, яка
передбачає набуття уявлень про самоцінність та неповторність компонентів
природи, прояв гуманних почуттів до живих істот, оволодіння початковими
вміннями відчувати красу та милуватися нею, виважено поводитися в довкіллі,
знати правила безпечної поведінки в природі.
Сьогодні є очевидним для всіх,
що екологічне виховання – це не тільки подання відповідних знань, а й
спрямування на усвідомлення екологічної цінності природного середовища у
єдності його з людиною. Таке усвідомлення ґрунтується на розумінні залежностей,
які існували і існують у природі, впливу людської діяльності на неї і
необхідність дбайливого ставлення до її об’єктів. Дошкільникам необхідно
подавати знання, які спонукають пізнавати навколишнє у доступній для них формі.
Ці знання повинні мати розвиваюче та виховне значення. Організація
систематичних спостережень, праці у природі, найпростіших дослідів розкриють
дітям закономірності розвитку живого об’єкта. Обрані форми і методи роботи
повинні мати цілісну систему для забезпечення природних знань у дошкільників.
За вимогами нинішнього часу щодо екологічного виховання дітей – це прищеплення бережливого ставлення до природи – важливе місце відводиться дослідницькій пошуковій роботі. Істотне значення для засвоєння дітьми знань про розмаїття тваринного світу мають такі ефективні методи і прийоми навчання, практичне експериментування, ігри з плаваючими і літаючими моделями, специфічно побудоване обговорення результатів дій з ними для засвоєння знань про пристосування тварин до навколишнього середовища, проблемні ситуації, розв’язання яких потребує актуалізації набутих знань: дидактичні ігри і вправи, завдання дітям для самостійних спостережень.
Катерино, я повністю погоджуюся з Вашими думками, щодо неймовірної краси природи. Хочу зауважити, що мені теж надзвичайно подобається проводити час на природі. Від споглядання її краси я відчуваю себе радісною, натхненою, я відчуваю прилив сил та внутрішній спокій. Адже, справді, людина та природа нероздільні!
ВідповістиВидалитиТак, щоб привити дітям любов до природи, необхідно розпочинати із дошкільного віку. Тому, перед вихователями постає важливе завдання: на власному прикладі показати та виховати в дітей вміння захоплюватися природою, берегти її та охороняти.
Щира подяка авторці допису за джерело безцінної мудрості та корисної інформації, яку Ви творчо опрацювали та чудово презентували! 😊
Дякуємо за Ваші приємні слова, адресовані нашому Блогу! Було цікаво та захоплююче дізнатись про те, як Вам подобається проводити час на природі та що Ви відчуваєте під час такого відпочинку! Також, ми підтримуємо Вас у тому, що прививати дітям любов до природи потрібно з дошкільного, а ще краще з раннього віку. При цьому велику роль відіграє позитивний приклад поваги до природи, раціонального природокористування не лише вихователів, але й батьків дитини!
ВидалитиЯ згідна з Катериною, що природу слід оберігати та навчати цьому ще змалку! Тому що діти теж повинні розуміти ціннність та важливість природи для нашого життя.
ВідповістиВидалитиЗвісно! Діти обов'язково повинні розуміти важливість захисту природи для нашого життя! І чим раніше розпочати це навчання, тим краще!
ВидалитиДякую, що висвітлили особливості екологічного виховання дошкільників, особливо вдячна за пам'ятки з правилами поводження в природі - корисно буде залишити на стенді для батьків та ознайомити діток з такою важливою інформацією!
ВідповістиВидалитиОбов'язково зберігайте та залишайте пам'ятки про правила поведінки в природі. Впевнена, вони будуть корисними для Вас та Ваших вихованців!
Видалити