субота, 4 березня 2023 р.

Еколого-природнича освіта, як необхідний компонент формування природничо-екологічної компетентності у дітей дошкільного віку

Еколого-природнича освіта – це система послідовного неперервного формування природничо-екологічної компетентності, що визначає сприйняття дитиною природи як цілісного організму, в якому взаємодіють всі компоненти природи; усвідомлення нею їх значення для людини, для себе; спроможність довільно регулювати власну поведінку в природі.

Державна політика в галузі екологічної освіти повинна базуватися на таких принципах: розповсюдження системи екологічної освіти і виховання на всі верстви населення з урахуванням індивідуальних інтересів, стимулів та особливостей соціальних, територіальних груп та професійних категорій; комплексності екологічної освіти і виховання; неперервності процесу екологічного навчання в системі освіти, в тому числі підвищення кваліфікації та перепідготовки.

Основною метою еколого-природничої освіти є форму­вання екологічної культури окремих осіб і суспільства в цілому, формування навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності. Екологічна освіта, з одного боку, повинна бути самостійним елементом загальної системи освіти, і з іншого боку, виконує інтегративну роль у всій системі освіти. Ця мета досягається поетапно шляхом вирішення освітніх і виховних завдань та вдосконалення практичної діяльності.

Основні завдання еколого-природничої освіти дошкільнят:

  1. Розвиток естетичного відчуття світу дошкільнят.
  2. Розвиток уявлень про взаємозв'язки у природі.
  3. Засвоєння елементів екологічної культури.
  4. Засвоєння перлин народної мудрості про дбайливе ставлення до природного оточення.
  5. Виховання справжньої любові до природи, бажання піклуватися про рослин і тварин, різко негативне ставлення до їх знищення.
  6. Стимулювання допитливості та зацікавленість у пізнанні природи.
  7. Формування навичок культурної поведінки у довкіллі.
  8. Формування постійної потреби у зміцненні й збереженні власного здоров’я та здоров'я інших людей.                              

Отже, еколого-природнича освіта передбачає формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального та дієвого ставлення до навколишнього природного середовища.      

Нижче обов'язково перегляньте вебінар щодо важливості еколого-природничої освіти дітей.

Екологічне виховання, як ефективний засіб формування природничих уявлень у дітей дошкільного віку

Екологічне виховання дошкільників — це цілеспрямований процес спрямований на формування у дітей знань і навичок як потрібно поводитись в природі, що можна робити а що ні, вміти  гармонійно взаємодіяти з природою.

В. Сухомлинський говорив, що екологічне виховання повинно забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв’язок природи і суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства і кожної людини зокрема, сформувати потребу людини у спілкуванні з природою та прагнення брати активну участь у збереженні довкілля. Найдієвішим засобом виховання екологічної культури С. Русова визнає рідне слово. Саме через слово дитина сприймає духовні цінності народу, його світобачення, засвоюється повага до землі та природи.

Ф. Фребель вимагав зближення дитини з природою і передбачав такі заняття як догляд дитини за рослинами, облаштування дитячого городуЯ. А. Коменський вважав що в екологічному вихованні найголовніше є ознайомлення дітей з природою і пояснення їм значення природи для кожної людини, що потрібно берегти її.

Не можна уявити життя дитини без тісного зв'язку з природою, адже природа є важливим засобом всебічного виховання дітей.  Екологічне виховання  потрібно формувати в дітей дошкільного віку, бо у пізніше може не вистачити сил у виправлені недоліків повязаних у ставленні дорослої людини до природиНайчастіше діти дошкільного віку навчаються екологічному вихованні за прикладом своїх батьків, вихователів, які показують, що потрібно доглядати за кімнатними рослинами, піклуватись про тварин, не розкидати сміття тощо.

Таким чином, екологічне виховання у природі є невідємною складовою для становлення людини. Основи екологічного виховання повинні формуватися ще з раннього дитинства. Екологічне виховання тісно взаємопов’язане з іншими видами виховання і є невід’ємною частиною комплексного виховання.

Нормативно-правове підґрунтя формування природничо-екологічної компетентності у дітей старшого дошкільного віку

Необхідність та важливість формування природничо-екологічної компетентності декларується на законодавчому рівні та має нормативно-правове регулювання (закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Національна стратегія розвитку освіти в Україні, Концепція екологічної освіти в Україні, Базовий компонент дошкільної освіти тощо). Зокрема, у Базовому компоненті дошкільної освіти природничо-екологічну компетентність визначено як прогнозований результат освітньої роботи за напрямом «Дитина в природному довкіллі», окреслено її зміст та структуру. Конкретні шляхи досягнення цього результату пропонуються в комплексних освітніх програмах, за якими працюють заклади дошкільної освіти. 

Зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля. Природнича освіченість передбачає наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин; готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримування правил природокористування.

Зокрема, виділяють такі завдання освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» для дітей старшого дошкільного віку:

  • Формувати у дітей узагальнені знання про природу нашої планети. 
  • Ознайомити з моделлю Землі — глобусом, картою світу та України, ілюстрованими атласами.
  • Формувати практичне уміння розрізняти на карті та глобусі материки, острови, океани, моря, річки, озера.
  • Формувати ціннісне ставлення до природи планети Земля як джерела добробуту людей, краси довкілля, натхнення митців.
  • Узагальнити знання про повітря: знаходиться навколо і всередині нас, заповнює весь простір; ним дихає все живе — рослини, тварини, люди; рух повітря — вітер.
  • Сформувати вміння розрізняти ознаки повітря, позитивно сприймати дії дорослих з підтримання його чистоти у приміщенні та поліпшення засобами провітрювання кімнати, зволоження, очищення повітря.
  • Формувати знання про тверду поверхню планети — сушу, різні її форми: рівнини, пагорби, гори, яри; про надра планети — корисні копалини (вугілля, газ, нафта тощо), їх добування й використання людьми.
  • Вчити досліджувати ґрунт, оцінювати його стан та обробляти (скопувати, підпушувати, поливати).
  • Узагальнити знання про воду: знаходиться у річках, озерах, морях, океанах, льодовиках, під землею; вода океанів і морів — солона, в річках і озерах — переважно прісна у  воді ростуть рослини, живуть комахи, риби, тварини; вода необхідна всім живим істотам. 
  • Формувати уміння розрізняти стани води: рідкий, твердий, газоподібний.
  • Розширити знання про роль у природі та для людини таких явищ, як дощ, гроза, грім, блискавка, веселка, туман, снігопад, заметіль, хуртовина, ожеледиця, посуха, шторм.
  • Ознайомити з  істотними ознаками об’єктів рослинного і тваринного світу, за якими їх можна групувати (рослини бувають культурні і дикорослі, кімнатні, лікарські; рослини — представники різних угруповань (фітоценозів): лісу, луків, водойм; тварини бувають дикі, свійські й домашні; птахи — перелітні й зимуючі).